У вітчизняній математичній та філологічній освіті звертали увагу на фундаментальність знань учнів, які необхідні для роз’яснення закономірностей навколишнього світу, для знаходження зв’язків та пояснення різних феноменів. Але сучасність потребує не вивчення та заучування сухої теорії для використання її на практиці, а формування знань на основі практичної діяльності, формулювання висновків, перетворення суджень в поняття та твердження, а також розвиток умінь через реальний зв’язок навчання з життям. Освіта, яка не вчить жити в сучасному світі не має ніякої цінності.