Skip to main navigation menu Skip to main content Skip to site footer

2020: Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (1st edition)

ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ КОНЦЕПТ ЛЮДИНА

DOI
https://doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-1.01
Published
28.05.2020

Abstract

У роботі розглянуто поняття концепту як лінгвокультурного утворення, акцентовано на тісних зв’язках лінгвокультурного концепту та певного соціуму, з його унікальними світобаченням, духовними цінностями, культурою, мовою. Зазначено, що, з огляду на антропоцентричність сучасних лінгвістичних дисциплін, найбільш актуальним постає студіювання лінгвокультурного концепту людина. Основні поняттєві параметри й ознаки концепту людина виокремлено методом аналізу однойменних лексикографічних дефініцій – з тлумачного, філософського, психологічного, асоціативного, соціологічного, символьного, культурологічного словників. Зазначений концепт кваліфікує людину як природно-соціальну істоту, що має свідомість і мову, здатна мислити, продуктивно працювати, еволюціонувати, створюючи власну історію та національну культуру.

References

  1. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
  2. Андерш, Й. (1994). Російсько-український словник наукової термінології. Суспільні науки. Київ: Наукова думка.
  3. Бацевич, Ф. (2007). Словник термінів міжкультурної комунікації. Київ: Довіра.
  4. Бусел, В. (2005). Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун».
  5. Бутенко, Н. (1979). Словник асоціативних норм української мови. Львів: Вища школа, видавництво при Львівському університеті.
  6. Воркачев, С. (2001). Лингвокультурология, языковая личность, концепт. Становление антропоцентрической парадигмы в языкознании. Филологические науки, (1), 64-72.
  7. Воркачев, С. (2002). Методологические основания лингвоконцептологии. Теоретическая и прикладная лингвистика, (3), 79-95.
  8. Воркачев, С. (2005). Постулаты лингвоконцептологии. Антология концептов, (1), 10-13.
  9. Гіптерс, З. (2006). Культурологічний словник-довідник. Київ: ВД «Професіонал».
  10. Голубовська, І. (2004). Етнічні особливості мовних картин світу. Київ: Логос.
  11. Докаш В. (ред.). (2012). Соціологія. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т.
  12. Жайворонок, В. (2004). Етнолінгвістика в колі суміжних наук. Мовознавство, (5-6), 23-32.
  13. Івченко, А. (2002). Тлумачний словник української мови. Харків: «ФОЛІО».
  14. Калашник В. (ред.). (2005). Тлумачний словник української мови. Харків: Прапор.
  15. Карасик, В. & Слышкин, Г. (2005). Базовые характеристики лингвокультурных концептов. Антология концептов, (1), 10-13.
  16. Колесов, В. (2004). Концепт культуры: образ – понятие – символ. Слово и дело: из истории русских слов. Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петерб. ун-та.
  17. Коцур В. (ред.). (2015). Енциклопедичний словник символів культури України. Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М.
  18. Маслова, В. (2011). Введение в когнитивную лингвистику. Москва: Флинта.
  19. Піча, В. (2016). Соціологія: Короткий навчальний словник: терміни і поняття. Львів: Магнолія 2006.
  20. Синявський, В. (2007). Психологічний словник. Київ: Наук. світ.
  21. Степанов, О. (2006). Психологічна енциклопедія. Київ: «АКАДЕМВИДАВ».
  22. Степанов, Ю. (2004). Константы: Словарь русской культуры. Москва: Академический Проект.
  23. Шапар, В. (2004). Психологічний тлумачний словник. Харків: Прапор.
  24. Шинкарук В. (ред.). (2002). Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис.