Соціально-житлові програми в архітектурі столичного Харкова: монографія

Abstract

В монографії розглянуто реалізації авангардних концепцій в умовах розбудови соціально-житлової інфраструктури столичного Харкова. У 1920-і рр. формування архітектурно-містобудівних концепцій в СРСР проходило у переклику з основними соціальними ідеями архітектурно-містобудівної практики Заходу у такій послідовності: некритичне запозичення західних буржуазних моделей («місто-сад»), спроби соціальної інноватики, натхненні класикою утопічного соціалізму (будинок-комуна як перевтілення фаланстеру); конструювання нових функціонально-просторових моделей як засобів реалізації соціальної доктрини (житлові комбінати); соціально-економічне винахідництво в контексті галузевого планування (соцмісто). Описано функціонально-просторову структуру житлових комплексів. Наведено їх типологічне розподілення та класифікацію. Практична перевірка моделей, що створювалися на кожному з етапів, ставала стимулом для нових пошуків. Монографія  є  відредагованим  і  адаптованим  варіантом дисертаційного дослідження  на  здобуття  наукового  ступеня  кандидата  архітектури, захищеного автором в 2019 році.

⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯

^REVIEWERS:

^{МИРОНЕНКО Віктор Павлович - доктор архітектури, професор кафедри інноваційних технологій у дизайні архітектурного середовища, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова МОН України.}

^{ЛІНДА Світлана Миколаївна - доктор архітектури, доцент, Інститут архітектури та дизайну, завідувачка кафедри дизайну та основ архітектури Національного університету «Львівська політехніка» МОН України.}

⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯

ЗМІСТ:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ АСПЕКТІВ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ 1920-х – 1930-х рр

1.1 Еволюція підходів до соціальних аспектів архітектури та містобудування досліджуваного періоду в радянській історії архітектури та містобудування
   1.1.1 Житлове будівництво та соціальний аспект нової «функціональної архітектури»
   1.1.2 Висвітлення містобудування в професійній літературі і пресі
   1.1.3 Вплив західного досвіду на проєктування житлових об`єктів та комплексів

1.2 Еволюція підходів до соціальних аспектів архітектури та містобудування досліджуваного періоду в радянській історії архітектури та містобудування
   1.2.1 Етап І – заперечення важливості періоду і розгляд його як «вимушеного»
   1.2.2 Етап ІІ – ідеологічна й архітектурно-художня реабілітація й певною мірою ідеалізація періоду

1.3 Зміни у дослідницьких підходах на зламі ХХ і ХХІ ст.
   1.3.1 Етап ІІІ – зміни соціокультурної оптики під час кризи радянської системи
   1.3.2 Етап ІV – критичне переосмислення соціального змісту періоду архітектури та містобудування 1920-х – 1930-х рр.

1.4 Понятійно-термінологічний апарат дослідження
   1.4.1 Неповнота понятійного апарату історично-архітектурного аналізу стосовно предмета дослідження
   1.4.2 Перелік і обґрунтування базових понять

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ЖИТЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ СТОЛИЧНОГО ХАРКОВА

2.1 Загальні основи виділення соціальних аспектів аналізу архітектурно-містобудівної практики 1920-х – 1930-х рр.
   2.1.1 Соціально-просторові концепції житлової забудови Харкова у 1920-і 1930-і рр.
   2.1.2 Суспільно-політичний зміст проєктної концепції «соціалістичного міста» (за Єрофаловим)

2.2 Теоретично-методологічна база дослідження
   2.2.1 Міждисциплінарний характер дослідження. Системний підхід до дослідження соціального аспекту в архітектурі та містобудуванні
   2.2.2 Техніцистський та культурно-соціальний підходи до архітектурно-містобудівного розвитку
   2.2.3 Архітектурно-містобудівна практика з погляду теорії соціального проєктування. Специфіка періоду 1920-х – 1930-х рр.
   2.2.4 Виділення соціальних аспектів в аналізі розбудови столичного Харкова

2.3 Методика та джерельна база аналізу соціально-житлових програм столичного Харкова
   2.3.1 Збір та систематизація матеріалів, пов’язаних зі створенням об’єктів та комплексів соціально-житлової інфраструктури столичного Харкова
   2.3.2 Матеріали міських та загальнодержавних архівів, проєктна документація, приватні збірки
   2.3.3 Натурні обстеження об’єктів і комплексів, інтерв’ю зі спеціалістами та з населенням

Висновки до другого розділу

РОЗДІЛ 3. ІДЕОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ СОЦІАЛЬНО-ЖИТЛОВИХ ПРОГРАМ В АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНИХ РЕАЛІЗАЦІЯХ

3.1 Зміни соціальної спрямованості архітектурно-містобудівного проєктування в Європі в к. ХІХ – першій третині ХХ ст. та їх практичні наслідки
   3.1.1 Осмислення проєктної діяльності як інструмента соціально-перетворювальної дії на Заході та в Радянському Союзі. Прояви української специфіки
   3.1.2 Архітектурно-містобудівні програми і нова типологія житла як наслідок соціальних трансформацій в радянському суспільстві

3.2 Подібність та відмінності концепцій і практичних експериментів радянського та європейського архітектурно-містобудівного авангарду
   3.2.1 Паралелі в експериментальній практиці європейського та радянського авангарду в області архітектури житла
   3.2.2 Зміни у соціальній структурі суспільства у періоди НЕПу та «соціалістичної реконструкції» та їх вплив на житлове будівництво

3.3 Особливості реалізації авангардних концепцій в умовах розбудови соціально-житлової інфраструктури столичного Харкова
   3.3.1 Зовнішні впливи на формування концепцій/моделей
   3.3.2 Функціонально-просторова структура житлових комплексів

Висновки до третього розділу

РОЗДІЛ 4. РЕАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЖИТЛОВИХ ПРОГРАМ У СТВОРЕННІ СТОЛИЧНОГО ЦЕНТРУ І РОЗВИТКУ ІНДУСТРІАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ ХАРКОВА

4.1 Концептуальна спрямованість генеральних планів розвитку Харкова протягом його столичного періоду
   4.1.1 Розвиток міського планування у Харкові на рубежі ХІХ – ХХ століть
   4.1.2 Планувальні схеми розвитку столичного Харкова 1920-х рр.
   4.1.3 Генеральний план «соціалістичної реконструкції Харкова»
   4.1.4 Створення столичного центру і розвиток індустріального комплексу – головні програми забудови столичного Харкова

4.2 Наслідки одержавлення проєктування і будівництва для архітектурно-містобудівної практики першої столиці
   4.2.1 Післяреволюційний стан будівельної галузі
   4.2.2 НЕП – залучення дореволюційного досвіду муніципального управління в сфері міського будівництва та благоустрою
   4.2.3 Співвідношення галузевого, відомчого та кооперативного житлового будівництва в період першої п’ятирічки
   4.2.4 Задачі утворення інституту «Діпроміста», засади та підсумки його діяльності у 1930 – 1934 рр.

4.3 Спадщина столичного періоду в об’єктах та комплексах соціально-житлової інфраструктури столичного Харкова
   4.3.1 Соціально-житлові складові у структурі головних програм розвитку столиці
   4.3.2 Житло для робітників 1920-х рр. 
   4.3.3 Спроби створення будинків-комун
   4.3.4 Житлові комбінати в системі адміністративно-урядового центру
   4.3.5 Соцмісто (житловий комбінат «Новий Харків» – селище ХТЗ)

4.4 Відображення соціовиробничої структури та соціального розшарування в розміщенні та типології житла у столичному Харкові
   4.4.1 Відомчий принцип у взаєморозташуванні житла та міст праці
   4.4.2 Соціальне розшарування. Особливості розміщення житла для різних категорій робітників і службовців на мапі міста
   4.4.3 Соціальне розшарування (1). Особливості типологічної структури та рівнів комфорту у житлі для контингенту із різним суспільним статусом
   4.4.4 Соціальне розшарування (2). Особливості типологічної структури та рівнів комфорту у житлі для контингенту із різним суспільним статусом

Висновки до четвертого розділу

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ 

⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯⎯

^{Year of publication: 2023
Language: Ukrainian
Authors: Didenko K.
Translation: No
Translator: -}

^{Type: Paperbook
Number of pages: 180
Format: 148x210x16mm
ISBN: 978-617-8126-94-0
UDC: 72.01+72.06}